Щороку 10 грудня в усьому світі відзначається День прав людини. Дата обрана не випадково – саме цього дня 1948 року на засіданні Генеральної Асамблеї у Парижі було прийнято один з основоположних документів Організації Об’єднаних Націй – Загальної декларації прав людини. БІБЛІОТЕКА вже писала про історію його підготовки та ратифікації, а також про його роль у боротьбі українських дисидентів за демократію та Незалежність.
ООН щороку проголошує нову тематику відзначення Дня прав людини. У 2021 році вона звучить так: “РІВНОПРАВ’Я. Долаючи нерівність, підносячи людські права”. Вона перегукується із темою цьогорічного відзначення Міжнародного дня людей з інвалідністю 3 грудня, що демонструє системність правозахисних та інформаційно-просвітницьких зусиль ООН. Турбота про те, щоб люди з інвалідністю доступ до реалізації всіх прав, закріплених у Загальній декларації, є закономірною та невід’ємною частиною курсу на досягнення рівності. Втім, Організація Об’єднаних Націй у своїх інформаційних матеріалах наголошує й на інших аспектах цієї стратегічної цілі.
ООН нагадує – рівноправ’я та 17 цілей сталого розвитку нерозривно пов’язані між собою. Чи найбільш очевидним є зв’язок із ціллю №1 – подоланням бідності. Економіка, що базується на дотриманні прав людини, спроможна розірвати порочне коло злиднів, адже саме через структурні перекоси та дискримінацію чимала частина населення земної кулі змушена потерпати від нестатків. Справедливий розподіл влади, ресурсів та можливостей стануть можливими у разі перегляду застарілих соціальних домовленостей.
Вікова дискримінація – ще одна нинішня соціальна реальність, якій належить назавжди залишитися в минулому. ООН наголошує на подоланні значного негативного впливу, який справляє нинішня пандемія COVID-19 на реалізацію прав молоді. Перешкоди, які нині заважають отримати освіту належної якості, обрати ту чи іншу професію, отримати роботу з гідними умовами та оплатою праці мають бути усунені.
Ще один контекст захисту прав людини, який напряму пов’язаний із нинішньою пандемією COVID-19 – рівність прав на життя і здоров’я. Щоб забезпечити її, уряди мають подолати егоїзм і надати вакцини та інші життєво необхідні медикаменти населенню тих країн, які наразі не мають доступу до них.
Немає рівноправності також там, де внаслідок різних видів забруднення руйнується здорове й безпечне природне середовище. Людству належить зробити зусилля й побудувати нову економіку, дружню до природи. Тільки так можна буде залишити у спадок нашим нащадкам світ, у якому більше не буде небезпечних викидів і катастрофічних змін клімату.
Подолання конфліктів – ще одна передумова рівноправного майбутнього світу. Йдеться не тільки про збройні конфлікту, боротьбу із тероризмом, але й про вже згадувану вище інклюзивність, про подолання расизму й ксенофобії, етнічних, релігійних та політичних переслідувань, а також домашнього насильства.
Рівноправ’я – дуже актуальне гасло й для України. У наших політичних та гуманітарних реаліях його досягнення означає насамперед деокупацію Криму та Донбасу, припинення агресії Російської Федерації. Адже права людини на окупованих територіях щоденно й нахабно порушуються. Найбільш кричущі випадки – обшуки, арешти та переслідування кримськотатарських та українських активістів, діяльність сумнозвісної в’язниці “Ізоляція” в Донецьку, контрольованому російською маріонетковою владою, злочинні обстріли житлових будинків уздовж лінії розмежування.
В наші дні знову, як під час перебування в складі СРСР, захист прав і свобод іде пліч-о-пліч із захистом суверенітету й Незалежності України. Це – запорука міжнародної підтримки наших наполегливих зусиль у цих двох взаємопов’язаних царинах.